ГоловнаПідручники по бізнесуПідприємництво → 
« Попередня Наступна »
Аніщенко А.В .. Засновник і його фірма. Від створення ТОВ до виходу з нього. М.: Вершина, 76 с. (З "Додатків" виключені неактуальні і застарілі правові акти)., 2007 - перейти до змісту підручника

6.2.2. Бухгалтерський облік та оподаткування при продажу частки третій особі

Якщо засновник вирішує продати свою частку іншим засновникам або третім особам, то саме суспільство в цих розрахунках не бере участь. Тому у нього немає ніяких зобов'язань перед учасником, який реалізує свою частку.

Між іншим, для суспільства навіть не має значення та ціна, за якою ця частка продається. Адже розмір статутного капіталу фірми в результаті угоди не зміниться. Очевидно, що ніяких податків в даній ситуації суспільству платити не потрібно.

Проте бухгалтеру треба проконтролювати порядок здійснення цієї угоди:

учасник має право продати тільки ту частину своєї частки, яку він сплатив;

продати свою частку третім особам засновник має право в тому випадку, якщо така угода не заборонена статутом товариства.

Так як суспільство нічого не повинно учаснику, який вирішив продати свою частку іншим засновникам або третім особам, то в бухгалтерському обліку фірми такий продаж відображається лише внутрішніми записами за рахунком 80 "Статутний капітал". Там прізвище одного засновника просто змінюється на прізвище іншого.

Приклад 43

ТОВ "Меридіан" було зареєстровано у вересні 2002 року. Статутний капітал товариства дорівнює 150 000 руб. Він складається з трьох рівних вкладів - Соколова, Глушкова та Мачульская.

На момент державної реєстрації частки статутного капіталу Соколова і Мачульская були сплачені повністю, а от частка Глушкова - тільки наполовину.

У бухгалтерському обліку фірми були зроблені записи.

Дебет 75 субрахунок "Розрахунки з Глушковим за вкладами до статутного капіталу" Кредит 80 субрахунок "Частка Глушкова"

- 50 000 руб. - Відображено заборгованість засновника за вкладом до статутного капіталу товариства;

Дебет 50 Кредит 75 субрахунок "Розрахунки з Глушковим за вкладами до статутного капіталу"

- 25 000 руб. - Частково оплачена засновником частка статутного капіталу.

У вересні 2005 року Глушков вирішив продати належну йому частку статутного капіталу в тій частині, яка була оплачена, тобто в розмірі 25 000 руб. Її погодився купити засновник Соколов. Залишилася неоплачена частина частки раніше належить Глушкову. У вересні 2005 року в установчі документи ТОВ "Меридіан" були внесені відповідні зміни.

У бухгалтерському обліку фірми це відіб'ється так.

Дебет 80 субрахунок "Частка Глушкова" Кредит 80 субрахунок "Частка Соколова"

- 25 000 руб. - Внесено зміни до установчих документів товариства.

Отримані від Соколова гроші Глушков направив на оплату тієї частини частки, яку він не зміг внести раніше.

Дебет 50 Кредит 75 субрахунок "Розрахунки з Глушковим за вкладами до статутного капіталу"

- 25 000 руб. - Остаточно оплачена заборгованість засновника за вкладом до статутного капіталу.

6.2.3. Бухгалтерський облік та оподаткування при виході з товариства

Будь-який дохід, отриманий фізичною особою від джерел у Росії в результаті здійснення ним діяльності на її території, обкладається ПДФО. Це встановлено в підпункті 10 пункту 1 статті 208 НК РФ і пункту 1 статті 209 НК РФ.

Згідно ж зі статтею 226 НК РФ, податок у засновника повинне буде утримати суспільство, що сплачує дійсну вартість частки. Як ми знаємо, ставка ПДФО становить 13% (або 30%, якщо засновник - нерезидент).

Ну а якщо ПДФО утримати неможливо, то фірма - податковий агент повинна повідомити про це до податкової інспекції за місцем свого обліку.

Зверніть увагу!

На відміну від випадку продажу частки, який ми розбирали вище, при виході з товариства засновник не зможе отримати податкове вирахування, встановлений підпунктом 1 пункту 1 статті 220 НК РФ. Вся справа у формулюваннях. У зазначеному підпункті йдеться тільки про випадки продажу частки. А вихід з товариства та продаж частки - це зовсім різні речі.

Як ми знаємо, дійсна вартість частки засновника, виходить з товариства, не може бути визначена до затвердження річної звітності фірми.

Тому на дату подання заяви про вихід, на підставі відомостей, що містяться в установчих документах, в бухгалтерському обліку фірми відбивається її кредиторська заборгованість перед засновником. Вона дорівнює номінальній вартості його частки в статутному капіталі товариства. Робиться проводка:

Дебет 81 "Власні акції (частки)" Кредит 75.

Тільки після затвердження річного бухгалтерського балансу суспільства і визначення величини дійсної вартості частки засновника з ним може бути зроблений остаточний розрахунок. Перевищення дійсної вартості частки над її номінальною вартістю також відображається проводкою:

Дебет 81 Кредит 75.

Розглянемо податкові наслідки для суспільства, з якого вийшов засновник.

По-перше, розберемося з ПДВ. Якщо частка за взаємною домовленістю сторін виплачується в натурі, тобто майном, то ПДВ треба буде заплатити тільки з тієї вартості переданих об'єктів, яка перевищує суму початкового вкладу засновника. Це прямо випливає з положень підпункту 5 пункту 3 статті 39 НК РФ. І тут, на відміну від випадку з продажем частки засновником, ніяких сумнівів не виникає.

По-друге, при подальшому - повторному - розміщенні частки оподатковуваної бази з податку на прибуток не виникає. Про це йдеться в пункті 3 статті 251 НК РФ. У ньому передбачено, що внески до статутного капіталу в доходи, що враховуються для цілей оподаткування, не включаються. Це відноситься і до випадку перевищення ціни розміщення частки над її номінальною вартістю.

По-третє, ЕСН і страхові пенсійні внески при вчиненні даної господарської операції нараховувати не потрібно. Ми зазначали вище, що ЄСП оподатковуються виплати та інші винагороди, що нараховуються фірмою на користь фізичних осіб, але тільки якщо це пов'язано з трудовими, авторськими і цивільно-правовими договорами. Те ж саме відноситься і до об'єкта нарахування внесків при пенсійне страхування. Продаж ж частки в статутному капіталі товариства не відноситься до трудових відносин і не пов'язана з виконанням робіт або наданням послуг.

Щодо внесків на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то вони нараховуються на оплату праці працівників. А в даному випадку ніякої оплати праці і близько немає.

Приклад 44

ТОВ "Факел" утворено в 2000 році. Статутний капітал товариства складає 90 000 руб. Він повністю оплачений. Частки в статутному капіталі розподілені таким чином:

Титов Г.В. - 30000 руб.;

Мамонтов М.М. - 30000 руб.;

Гаврилов Ю.А. - 30000 руб.

Засновник Титов у липні 2005 року заявив про бажання вийти з товариства.

На дату подання заяви в бухгалтерському обліку була зроблена проводка:

Дебет 81 Кредит 75

- 30 000 руб. - Відображено номінальна вартість частки в статутному капіталі.

Вартість чистих активів товариства, розрахована за підсумками 2005 року, - 450 000 руб.

Частка Титова в ТОВ "Факел" дорівнює 33,33% (30 000 руб.: 90000 руб. Х 100%). Тоді дійсна вартість частки Титова, яку йому повинне буде виплатити суспільство, становить 150 000 руб. (450000 руб. Х 33,33%).

Необхідно розрахувати різницю між величиною статутного капіталу товариства та його чистими активами: 450000 руб. - 90 000 руб. = 360 000 руб.

Цієї різниці цілком достатньо для того, щоб виплатити вибуває засновнику його частку. Статутний капітал товариства зменшувати не доведеться. Дійсну вартість частки Титову ТОВ "Факел" зобов'язане виплатити до 1 липня 2006 року.

Після затвердження річної бухгалтерської звітності товариства та розрахунку дійсної вартості частки була зроблена проводка:

Дебет 81 Кредит 75

- 120 000 руб . (150 000 - 30 000) - відбита різниця між дійсною вартістю частки і її номіналом.

Дійсна вартість частки, що належить засновнику, була виплачена йому в квітні 2006 року. На цю дату в бухгалтерському обліку товариства слід зробити проводку:

Дебет 75 Кредит 51

- 150 000 руб. - Виплачена справжню вартість частки.

Частка, перейшовши до суспільства в зв'язку з виходом засновника Титова, за рішенням загальних зборів продається громадянину Попову за ціною 170 000 руб.

Зверніть увагу: розподіл викупленої частки між засновниками товариства повинно проводитися за її номінальною вартістю, тобто за тією, що вказана в установчих документах товариства. Водночас третім особам вона може бути реалізована за її реальною, тобто ринкової вартості.

Різниця між номіналом частки і ціною її розміщення на вторинному ринку (або серед інших учасників) відноситься на рахунок 91 "Інші доходи і витрати" як позареалізаційні доходи або витрати.

У бухгалтерському обліку фірми були зроблені такі записи:

Дебет 76 Кредит 81

- 150 000 руб. - Частка Титова за рішенням товариства переходить до Попова;

Дебет 76 Кредит 91

- 20 000 руб. (170 000 - 150 000) - відбита різниця між фактичними витратами на викуп частки і ціною її продажу;

Дебет 51 Кредит 76

- 170 000 руб. - Оплачена Поповим придбана ним частка в статутному капіталі.

Якби в прикладі різниця між величиною чистих активів товариства і розміром його статутного капіталу була б негативною, то статутний капітал довелося б зменшувати. У бухгалтерському обліку фірми для цього треба було б зробити проводку:

Дебет 80 Кредит 81.

Розберемо ще таке питання. Чи повинно товариство при складанні річного бухгалтерського балансу включати до складу своїх кредиторів засновника, який подав заяву про вихід з товариства у тому самому році, за який складається бухгалтерський баланс? Відповідь негативна: цього робити не можна.

Докази наведемо від протилежного. Якщо при складанні балансу за 2005 рік до складу кредиторів фірми включити її виходить засновника, то неможливо буде правильно розрахувати розмір чистих активів товариства. Це призведе до неправильного розрахунку дійсної вартості частки даного учасника. Виходить замкнуте коло - розмір вартості чистих активів залежить від розміру вартості частки, а розмір вартості частки залежить від розміру вартості чистих активів.

Ну і ще один аргумент. Момент включення до складу кредиторів товариства тієї чи іншої особи прямо залежить від моменту виникнення відповідного зобов'язання. У нашому випадку дійсна вартість частки, яку необхідно виплатити засновнику, визначається тільки за підсумками того року, в якому було подано заяву про вихід. Наприклад, якщо заяву було подано в 2005 році, то розрахунок дійсної вартості частки можна провести тільки в 2006 році. А раз так, то виходить, що і зобов'язання товариства з виплати такому засновнику дійсної вартості його частки виникає не в момент подачі заяви про вихід з товариства, а після складання і затвердження річної бухгалтерської звітності, тобто вже в наступному році.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
енциклопедія  Баранина  по-мисливськи  Котлети  сардина