трусы женские хлопок купить
Grāmatas ārsti
Головна → 
Політологія → 
Геополітика → 
« Попередня Наступна »

Демографічні методи

Як і будь-яка інша наука, демографія має певний комплекс використовуваних нею прийомів. Сюди входять як загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін), так і спеціальні методи демографії та деяких суміжних з нею наук.

Демографічні методи дослідження покликані сприяти розкриттю специфіки відтворення населення, виявлення взаємозв'язку різних демографічних характеристик. До них, зокрема, належать методи поздовжнього та поперечного аналізу.

Метод поздовжнього аналізу отримав таку назву у зв'язку з тим, що при його застосуванні дослідник йде як би «уздовж» життя певної групи людей. До цього методу вдаються для вивчення динаміки якого-небудь демографічного процесу протягом життя одного покоління. При використанні даного методу демографічні події описуються в когортах (під когортою розуміється сукупність людей, які одночасно вступили в той або інший стан, наприклад народилися в одному і тому ж році, уклали шлюб в одному і тому ж році і т. п.). Тому даний метод називають ще методом реального покоління, або ко-Гортні. Метод поздовжнього аналізу дозволяє також виявити календар демографічних подій, тобто їх розподіл по періодам життя когорти.

Однак метод поздовжнього аналізу має і свої недоліки. По-перше, при його використанні необхідно розташовувати досить докладними даними за багато років про народженнях, шлюби, розлучення, смерті і т.д., що на практиці не завжди здійсненно. По-друге, оскільки повні відомості про число тих чи інших демографічних подій можна зібрати тільки після виходу когорти з даного демографічного стану, то отримана таким способом інформація являє собою в основному лише історичний інтерес. Наприклад, вивчення процесу народжуваності цим методом можливо тільки після досягнення жінками розглянутої когорти віку 45-50 років. При вивченні ж когорт, які не досягли такого віку, результати будуть як би «усіченими». Правда, в даний час, коли широкого поширення набуло внутрішньосімейне планування народжуваності, дані для когорт, які ще не вийшли із зазначеного віку, доповнюються, виходячи з «очікувань» (у наведеному прикладі - на підставі відомостей про кількість дітей, яких ще збираються мати жінки розглянутої когорти). Для заповнення відсутніх даних іноді вдаються також до екстраполяції. Такими прийомами метод поздовжнього аналізу вдається почасти пристосувати до вивчення сучасності.

Недоліки методу поздовжнього аналізу в певній мірі поповнюються за допомогою іншого демографічного методу-поперечного аналізу, який дозволяє представити сучасний стан демографічних процесів. Суть даного методу полягає в наступному. Зазвичай, вивчаючи населення, дослідник має відомості про його чисельності та половозрастном складі на дату останнього перепису, а також матеріали поточного статистичного обліку різних демографічних подій (народжень, смертей і т. д.) за роки, близькі до дати перепису. Маючи в своєму розпорядженні відомостями про віковий склад населення, реальні покоління можна як би «розсікти» зверху вниз. Одночасно використовуються матеріали поточного статистичного обліку про число відбулися демографічних подій по віках (наприклад, про число померлих по віком). Таким чином, виходять повозрастние характеристики демографічного події (у нашому прикладі - смертності) гіпотетичного, або умовного, покоління, тобто умовної сукупності людей, для яких робиться припущення, що протягом життя цих людей інтенсивність демографічних процесів у кожному віці буде такою ж, як існуюча в сучасний період. В даному випадку люди різного віку, що живуть в даний час, умовно розглядаються як належні до одного покоління. Оскільки при цьому дослідник мислення йде «поперек» лінії життя, метод отримав назву поперечного аналізу, а тому що доводиться мати справу з гіпотетичним, або умовним, поколінням, то його ще називають методом умовного (гіпотетичного) покоління. Метод поперечного аналізу-один з найбільш поширених в демографії огляду на те, що для його застосування потрібні дані всього за рік-два. Він дозволяє судити про сучасний стан демографічних процесів, однак при різких змінах в часі характеру цих процесів може дати перекручену картину.

До поширених демографічним методів належать метод потенційної демографії, коли демографічні процеси виражаються не числом конкретних подій або прожитих людино-років, а так званим демографічним потенціалом - числом людино-років майбутнього життя, і метод стандартизації демографічних коефіцієнтів , що дозволяє виключити при порівняннях вплив відмінностей у складі населення порівнюваних територій або за порівнювані періоди часу.

Наприклад, якщо у населення двох територій спостерігаються різні показники народжуваності, то це може бути викликане як різною інтенсивністю даного процесу у людей однакових віків, так і відмінностями у віковій структурі (зрозуміло, що скорочення частки молодих віків веде до зменшення загального показника народжуваності). Метод же стандартизації дозволяє показати демографічні процеси в «чистому вигляді».

Так як демографія має справу з масовими явищами, вона міцно взяла на озброєння статистичні методи. У демографії використовуються всі поширені в статистиці прийоми: застосування відносних і середніх величин, різних індексів і ін

Разом з тим демографічна статистика виробила і свої власні методи. Це, зокрема, побудова демографічних таблиць. Демографічні таблиці фактично являють собою систему імовірнісних характеристик повікових інтенсивностей демографічних процесів. Першими, як уже зазначалося, були складені таблиці смертності, пізніше - таблиці інших демографічних процесів (шлюбності, народжуваності та ін.) Демографічні таблиці використовуються для опису демографічних процесів як у реальних, так і в умовних когортах. Як шкалу таблиці береться час, що минув з моменту утворення когорти. Це може бути вік, тривалість шлюбу і т. п.

Популярний в демографії та метод побудови демографічних моделей. Широке застосування моделювання зумовлена ??неможливістю постановки чистого експерименту, який передбачає різноманітні повторення. Складання різних моделей-це вже застосування математичних методів в демографії. З їх допомогою також розраховуються демографічні показники і даються оцінки, складаються прогнози.

Останнім часом, із зростанням інтересу до вивчення різних факторів народжуваності, смертності, міграції, шлюбності, розлучуваності, в демографії стали більш широко застосовуватися соціологічні методи: спостереження, опитування за спеціально розробленими анкетами, тести і т . д.

При дослідженні демографічних процесів у структурі населення чималу допомогу надають карти (щільності населення, етнічні та ін), картодіаграми, картограми.

Найбільш загальною кількісною мірою населення є його чисельність, будь то чисельність населення всього світу або частин світу, окремих регіонів, країн, міст і т. д. Однак населення перебуває в постійній динаміці і його чисельність весь час змінюється в результаті народження і смертей, а стосовно до окремим територіям також і через прибуття ззовні і вибуття в інші місця. Оскільки чисельність населення протягом періоду змінюється, в демографічних дослідженнях зазвичай користуються середньою чисельністю населення, або середнім населенням. Цей показник розраховується як звичайна хронологічна середня. Так, наприклад, якщо потрібно визначити середню чисельність населення за рік і відома чисельність на початок кожного місяця минулого року і на початок року, що наступив, то розрахунок буде наступним: треба обчислити 1/12 суми, доданками якої будуть половина чисельності населення на початок минулого року, чисельність населення за кожний наступний місяць і половина чисельності населення на 1 січня наступного року. 3.3.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  Баранина  по-мисливськи  Котлети  сардина