трусы женские хлопок купить
Grāmatas ārsti
Головна → 
Підручники по бізнесу → 
Інвестування → 
« Попередня Наступна »

Формування та управління портфелем облігацій

Вважається, що при формуванні та управлінні портфелем облігацій інвестор може переслідувати три стратегічні цілі: 1)

домогтися високого рівня постійного доходу, одержуваного в рівних сумах через певні проміжки часу; 2)

акумулювати гроші, щоб досягти запланованої суми до певної дати; 3)

підвищити віддачу портфеля або за рахунок вдалого прогнозу руху процентної ставки, або шляхом отримання прибутку за рахунок зміни співвідношення цін і прибутковості до погашення облігації.

Формування та управління портфелем з метою отримання високого постійного доходу. Найбільш вдалим способом досягнення цієї мети служить проста покупка надійних (у сенсі кредитного ризику) і відносно високодохідних облігацій і збереження їх аж до погашення (або до закінчення більш короткого запланованого інвестором терміну). Маючи поставлену мету - отримувати бажаний річний дохід - інвестор повинен скомпонувати в портфелі таку кількість облігацій, щоб їх сумарні купонні виплати дорівнювали необхідному доходу.

Покладемо, що інвестор має в своєму розпорядженні 5000 руб. і бажає 1 січня 1998 сформувати портфель облігацій з постійним високим доходом. Для простоти вважаємо, що номінал всіх облігацій дорівнює 1000 рублів. Тоді, вибравши облігації з максимальною поточною прибутковістю до погашення при допустимому рівні надійності (кредитного ризику), інвестор повинен сформувати приблизно наступний портфель:

Таблиця 2

Приклад формування портфеля облігацій Вид

обліга

ції Номінал

(рублів) Поточна ціна (грн.) Поточна

УТМ

(%) Ставка

купонних

виплат

(%) Річний

дохід

(рублів) Термін

погашення A 1000 993,13 9,5 9,3 93 01.01.1999 1} 1000 1001, 79 9,1 9,2 92 01.01.2000 C 1000 996,63 9,0 8,9 89 01.01.2001 Б 1000 1003,74 9,15 9,25 92,5 01.01.2002 Е 1000 1003,97 8, 9 9,0 90 01.01.2008 Разом: 5000 5004,26 456,5 Як видно з таблиці, сумарна ринкова ціна облігацій (5004 рублів) ненабагато перевершує ресурси інвестора. Даний портфель принесе інвестору через рік дохід у розмірі 1456,5 рублів (1тис. він отримає при погашенні облігації А). Дохід від номіналу він має витратити на покупку облігації, термін погашення якої настане, покладемо 1 січня 2003 року. Те ж він повинен зробити 1 січня 2000, купивши облігацію з терміном погашення в 2004 році і т.д., щоб мати можливість щороку отримувати дохід від номіналу і витрачати його на придбання чергової облігації. Звичайно, коливання ринкової ставки відсотка можуть знизити віддачу портфеля в якийсь момент, але збільшивши число облігацій у портфелі і розтягнувши в часі процес його оновлення, інвестор здатний згладити негативні наслідки падіння процентних ставок, так як в тривалих періодах відхилення процентної ставки в обидві сторони врівноважують один одного.

Побудова та управління портфелем з метою акумулювання грошей. Існують ряд способів побудови портфелів, що вирішують завдання накопичення заданої суми грошей, у тому числі:

а) шляхом приписи одержуваних сум до конкретних виплатах;

б) за допомогою імунізації;

Припис портфеля - це така стратегія, при якій метою інвестора є створення портфеля облігацій зі структурою надходження доходів (послідовність і обсяги), повністю або майже повністю збігається зі структурою майбутніх виплат (наприклад 28 червня інвестор повинен виплатити 1,5 тис. рублів, 15 серпня - 1,3 тис. рублів і т.п.).

Якщо грошові надходження (купонні виплати плюс номінал) від облігацій точно збігаються зі строками та обсягами майбутніх зобов'язань, то говорять про чистому збігу потоків грошей. Найбільш просте рішення в подібному випадку (якщо заздалегідь відомі терміни платежів) - це придбання бескупонних облігацій, наприклад ДКО, час погашення яких точно збігається з термінами обов'язкових платежів. Тоді відпадає необхідність у реінвестування грошей, і управління портфелем значно спрощується.

Однак найчастіше час погашення облігацій бескупонних відрізняється від термінів обов'язкових платежів. У подібних випадках інвестор змушений вдаватися до реінвестування, тому говорять про збіг потоків грошей з урахуванням реінвестування. Портфель облігацій формується таким чином, щоб грошові надходження від облігацій плюс очікувана віддача від реінвестування забезпечували необхідні суми для виконання обов'язкових платежів. Рекомендується і в цих випадках брати за основу державні безкупонні облігації, номінальна вартість яких і термін погашення близько збігаються із запланованою сіткою майбутніх обов'язкових платежів.

Імунізація портфеля. Основна небезпека, з якою можуть зіткнутися інвестори, що формують портфель заради акумулювання певної суми грошей, полягає в можливу зміну ринкової процентної ставки. Це може вплинути не тільки на величину середньої геометричної прибутковості, а й на накапливаемую суму. Вирішити проблему невизначеності і знизити втрати через можливого руху процентної ставки допомагає метод імунізації портфеля облігацій. Вважається, що портфель імунізований, якщо виконується одна або кілька таких умов: 1)

Фактична річна середня геометрична прибутковість за весь запланований інвестиційний період (тобто до моменту отримання необхідної суми) повинна бути принаймні не нижче тієї прибутковості до погашення i, яка була в момент формування портфеля. 2)

Акумульована сума, отримана інвестором в кінці холдингового періоду, виявляється принаймні не менше тієї, яку він би отримав, розмістивши первісну інвестиційну суму в банку під відсоток, рівний вихідної прибутковості до погашення i портфеля , і реінвестуя всі проміжні купонні виплати за ставкою відсотка i.

3)

Наведена вартість портфеля і його тривалість D дорівнюють приведеної вартості і тривалості тих обов'язкових виплат, заради яких портфель створювався.

Можна довести, що дані три умови виконуються в тому випадку, якщо дюрація D портфеля дорівнює запланованому інвестором Холдингова періоду Г.

Найпростіший спосіб імунізації портфеля - це придбання бескупонних облігацій, чий термін погашення дорівнює запланованому Холдингова періоду, а їх сумарна номінальна вартість у момент погашення відповідає меті інвестора.

Однак, застосування методу імунізації має і свої обмеження. Так, у міру закінчення часу, початковий інвестиційний період і тривалість портфеля скорочуються, причому на неоднакову величину. Наприклад, якщо облігація номінальною вартістю 1000 рублів, І = 6%, відсотком купонних виплат ^ = 6% і терміном до погашення T = 3 роки має тривалість D = 2,83 року, то по закінченні року T = 2 (скоротився на рік) , а дюрація D = 1,94 року, тобто скоротилася лише на 0,89 року. У цьому зв'язку після кожної купонної виплати (а вони можуть бути частіше, ніж раз на рік) інвестор повинен переформовувати портфель, домагаючись рівності D = Г.

Крім того, передбачається, що тривалість портфеля Dp дорівнює середньозваженій величині дюрацій Di облігацій, складових портфель, де вагами Wi служать частки (пропорції) початкової інвестиційної суми, що направляються інвестором на придбання І-ОЙ облігації:

п

У ПОРТФЕЛЯ = ^ Щ Х Ві і = 1

де П - число облігацій у портфелі.

Іншими словами, якщо інвестор направляє 1/7 інвестиційних витрат на придбання облігації з тривалістю 2 роки, 2/7 - на облігації з тривалістю 3 роки і 4/7 - на облігації з тривалістю 5

років, то тривалість портфеля Dp = (1/7) Х 2 + (2/7) х3 + (4/7) Х5 = 4роки.

Але це передбачає одне істотне припущення - вважається, що в вихідний момент часу термінальна структура процентних ставок носить горизонтальний характер. Інакше кажучи, коли береться прибутковість до погашення, то вона вважається рівною для всіх цінних паперів портфеля, який би термін до погашення вони не мали. Більш того, передбачається, що якщо відбулося стрибкоподібне зміна процентних ставок, то все прибутковості до погашення і довгострокових, і короткострокових облігацій зміняться на одну і ту ж величину.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  Баранина  по-мисливськи  Котлети  сардина