Головна
ГоловнаПідручники по бізнесуПідприємництво → 
« Попередня Наступна »
Аніщенко А.В .. Засновник і його фірма. Від створення ТОВ до виходу з нього. М.: Вершина, 76 с. (З "Додатків" виключені неактуальні і застарілі правові акти)., 2007 - перейти до змісту підручника

5.4. Обкладення дивідендів ПДФО 5.4.1. Виплата дивідендів грошима

У статті 214 НК РФ встановлено особливості сплати ПДФО щодо доходів від пайової участі в організації.

Так, у пункті 2 цієї статті сказано, що якщо джерелом доходу платника податку, одержаного у вигляді дивідендів, є російська організація, то вона визнається податковим агентом. Фірма повинна визначати суму ПДФО окремо по кожному платнику податків стосовно кожної виплати дивідендів. Ставка податку передбачена в пункті 4 статті 224 НК РФ і дорівнює 9%.

Порядок визначення суми податку треба дивитися в статті 275 НК РФ. Пункт 3 цієї статті застосовується щодо російських організацій - податкових агентів, які виплачують дивіденди іноземцям. Для російських же платників податків слід використовувати пункт 2 статті 275 НК РФ. Сума податку, що підлягає утриманню з доходів одержувача дивідендів, повинна розраховуватися фірмою, виходячи із загальної суми податку, обчисленої в порядку, встановленому цим пунктом, і частки кожного платника податків в загальній сумі дивідендів.

Загальна сума податку вважається так.

Знаходиться різниця між загальною сумою дивідендів, що підлягають розподілу між засновниками в поточному податковому періоді, та сумою дивідендів, нарахованих іноземцям. Потім ця різниця зменшується на суму дивідендів, отриманих самим суспільством в поточному звітному або податковому періоді (можна ще відняти дивіденди, які фірма отримала в попередньому звітному або податковому періоді, якщо вони раніше не брали участь в розрахунку при визначенні оподатковуваного доходу). Якщо отримана різниця негативна, обов'язок по сплаті податку не виникає і відшкодування з бюджету не здійснюється. Ну, а якщо різниця позитивна, то для розрахунку податку її треба помножити на ставку, встановлену у підпункті 1 пункту 3 статті 284 НК РФ, у розмірі 9%.

До речі, уточнимо, що з тих же самих дивідендів у іноземній організації буде утриманий податок за ставкою 15% (пп. 2 п. 3 ст. 284 НК РФ), а у іноземних громадян - нерезидентів РФ - за ставкою 30% (п. 3 ст. 224 НК РФ).

Приклад 36

Статутний капітал ТОВ "Керамзит" складається з 10 рівних часток. Одна частка належить іноземній фірмі, дві частки - іноземному громадянину - нерезиденту РФ, одна частка - російській фірмі, і 6 часткою - російському громадянинові.

Загальними зборами засновників було прийнято рішення виплатити в 2005 році за підсумками 2004 року дивіденди в розмірі 10 000 руб. на частку. Крім того, ТОВ "Керамзит" отримало від ЗАТ "Будінвест" дивіденди від пайової участі в розмірі 50 000 руб. Загальна сума дивідендів, що підлягають розподілу податковим агентом серед засновників, склала 100 000 руб.

(10000 руб. Х 10 часток).

1. Сума дивідендів, що підлягає розподілу серед засновників, які не є податковими резидентами Російської Федерації:

іноземної компанії - 10000 руб. (10000 руб. Х 1 частка). Сума податку, що утримується податковим агентом за ставкою 15%, складе 1500 руб. (10000 руб. Х 15%);

іноземному громадянину - нерезиденту Російської Федерації - 20 000 руб. (10000 руб. Х 2 частки). Сума податку, що утримується суспільством за ставкою 30%, складе 6000 руб. (20000 руб. Х 30%).

2. Сума дивідендів, що підлягає розподілу серед засновників, є податковими резидентами Російської Федерації, становить 70 000 руб. (10000 руб. Х 7 часток).

Сума дивідендів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 9%, склала 20 000 руб. (100 000 - 10 000 - 20 000 - 50 000).

Сума оподатковуваного доходу на 1 частку склала:

20 000 руб. : 7 часткою = 2857 руб.

3. Сума податку на прибуток за ставкою 9%, підлягає утриманню з доходів у вигляді дивідендів, отриманих російською організацією - платником податку на прибуток:

2857 руб. х 1 частку х 9% = 257 руб.

4. Сума ПДФО за ставкою 9%, підлягає утриманню з доходів у вигляді дивідендів, отриманих російським громадянином - резидентом Російської Федерації:

2857 руб. х 6 часткою х 9% = 1543 руб.

У бухгалтерському обліку ТОВ "Керамзит" все це позначиться такими проводками.

У місяці ухвалення рішення про виплату річних дивідендів:

Дебет 84 Кредит 75

- 100 000 руб. - Відображено заборгованість перед засновниками фірми з виплати їм дивідендів.

У місяці фактичної виплати дивідендів:

Дебет 75 Кредит 68 "Розрахунки з податків і зборів"

- 9300 руб. (1500 + 6000 + 257 + 1543) - утримані податки з суми виплачуваних дивідендів;

Дебет 75 Кредит 51

- 90 700 руб. (100 000 - 9300) - сума дивідендів за вирахуванням утриманих податків перерахована засновникам товариства.

Якби у суспільства не було дивідендів, отриманих від іншої фірми, то сума нарахованого податку з дивідендів помітно б збільшилася.

Приклад 37

Візьмемо умови попереднього прикладу, тільки припустимо, що дивідендів від ЗАТ "Будінвест" отримано не було.

Тоді розрахунок буде проведений таким чином.

Сума дивідендів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 9%, складе 70 000 руб. (100 000 - 10 000 - 20 000).

Сума оподатковуваного доходу на 1 частку склала:

70 000 руб. : 7 часткою = 10 000 руб.

3. Сума податку на прибуток за ставкою 9%, підлягає утриманню з доходів у вигляді дивідендів, отриманих російською організацією - платником податку на прибуток:

10000 руб. х 1 частку х 9% = 900 руб.

4. Сума ПДФО за ставкою 9%, підлягає утриманню з доходів у вигляді дивідендів, отриманих російським громадянином - резидентом Російської Федерації:

10000 руб.

Х 6 часткою х 9% = 5400 руб.

Таким чином, сума сплачуваного податку збільшилася на 4500 руб. (900 + 5400 - 257 - 1543).

Строки сплати податку суспільством за своїх засновників - фізичних осіб визначені у пункті 6 статті 226 НК РФ. Там сказано, що податкові агенти зобов'язані перераховувати суми обчисленого й утриманого податку не пізніше дня фактичного отримання у банку готівкових грошей на виплату доходу. Якщо дохід перераховується з рахунку фірми в банку на рахунок одержувача дивідендів або, за його дорученням, на рахунки третіх осіб, то термін для перерахування податку - це день перерахування грошей з рахунку на рахунок.

В інших випадках податкові агенти перераховують суми обчисленого й утриманого податку не пізніше дня, наступного за днем ??фактичного отримання платником податку доходу: для доходів, що виплачуються грошима. Якщо дохід отримано в натуральній формі або у вигляді матеріальної вигоди, то термін сплати податку - це день, наступний за днем ??фактичного утримання обчисленої суми податку.

А ось тепер згадаємо про те разі, коли отриманий прибуток розподіляється у вигляді дивідендів між засновниками непропорційно їх внесками до статутного капіталу.

Такий порядок розподілу прибутку виявляється дуже невигідним для засновників. Як ми знаємо, з дивідендів, що виплачуються їм суспільством, утримується ПДФО за ставкою 9%. Але при цьому в розділі Податкового кодексу про ПДФО власного визначення дивіденду немає. У статті 224 НК РФ тільки сказано, що ставка в розмірі 9% застосовується до доходу від пайової участі в діяльності організації, отриманому у вигляді дивідендів.

Раз немає власного визначення, то треба використовувати визначення, дане в статті 43 НК РФ. Там же, як ми вже знаємо, йдеться про дохід, що виплачується пропорційно часткам учасників у статутному капіталі товариства. У нашому випадку ця умова не виконується.

Що ж робити? Доведеться обкладати отримані виплати за загальними правилами, тобто застосовувати загальну ставку ПДФО у розмірі 13%.

Утримувати та перераховувати до бюджету податок повинна фірма - джерело доходу. Адже для цілей ПДФО податковим агентом визнається будь-яка російська організація, від якої або в результаті відносин з якою платник податків отримав дохід. Таким чином, при виплаті непропорційного доходу з чистого прибутку товариство зобов'язане утримати у його одержувачів податок за ставкою 13%, а по закінченні податкового періоду повідомити про цей факт податківцям.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =